Віктор ЛИСАК: “Хворі на гіпертензію отримали нові можливості у лікуванні”

Віднедавна пацієнти віком від 40 років, які страждають на артеріальну гіпертензію, отримали в області нові можливості у боротьбі зі своєю хворобою – на Полтавщині втілюється Субпроект Проекту Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”. Адже саме захворювання системи кровообігу в Україні та області є найпоширенішими і зумовлюють майже дві третини летальних випадків та третину випадків інвалідності. Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор ЛИСАК розповів про особливості Проекту, на що витратять більше 40 мільйонів доларів грантових коштів Світового банку та яких змін варто очікувати і пацієнтам, і медикам.

– Вікторе Петровичу, поясніть, будь ласка, детальніше, у чому полягає мета Проекту?
– Реалізація Субпроекту “Запровадження інноваційної моделі надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області” дозволить запровадити покроково комплекс заходів із профілактики серцево-судинних захворювань. Перш за все покращиться раннє виявлення підвищеного артеріального тиску на первинному рівні, що є першопричиною багатьох тяжких захворювань системи кровообігу.
Буде сформовано електронний реєстр пацієнтів. Хворі на артеріальну гіпертензію почали вести “Щоденник самоконтролю” – це допоможе сімейним лікарям і медичним сестрам здійснювати динамічне спостереження за станом їхнього здоров’я та своєчасно коригувати призначення.
На рівні вторинної стаціонарної медичної допомоги оптимізується проведення обстежень та консультацій пацієнтів. Система фінансового забезпечення удосконалюється задля ефективного використання ресурсів. Задля ефективного управління системою охорони здоров’я запроваджуються найсучасніші інформаційні системи.
Третинний рівень надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію у віці 40–60 років у рамках вимог Проекту Світового банку передбачає, перш за все, оснащення сучасним обладнанням та приведення до світових стандартів надання високоспеціалізованої медичної допомоги. Для цього і головний кардіологічний заклад області, і заклади первинного рівня отримують нове медичне обладнання.
Наприклад, навігаційно-абляційна система вартістю понад 10 мільйонів гривень уже працює у кардіодиспансері. З її допомогою проліковано вже більше десятка пацієнтів. Деяке обладнання за розподілом надходить до лікувально-профілактичних закладів (добові монітори артеріального тиску з програмним забезпеченням тощо). Очікує облаштованого приміщення ангіограф. У кожній ЦРЛ, у міських лікувально-профілактичних закладах уже працюють портативні УЗД-апарати з кардіопакетами, у тім числі експерт-класу. Те, про що наші фахівці могли тільки мріяти, стає реальністю.
Але головне завдання – сформувати у населення відповідальне ставлення до свого здоров’я, бажання боротися із найпоширенішими факторами ризику, що спричиняють серцево-судинні захворювання.
– Що потрібно знати сімейному лікарю про пацієнта, а пацієнту – про свої ризики?
– Усім пацієнтам з гіпертензією слід бути готовими коригувати свої звички, фактори ризику, змінювати стиль життя. Це дотримання дієти з обмеженням кухонної солі, солодощів, насичених жирів, збільшенням у раціоні кількості фруктів, овочів. Людина повинна самостійно вранці та ввечері контролювати артеріальний тиск. Пацієнти залучатимуться до участі в програмах немедикаментозної терапії (школи здоров’я, програми відмови від тютюнопаління, програми фізичної та психологічної реабілітації). Планується активне виявлення пацієнтів з тривожно-депресивними розладами. Це прописні істини, які дозволяють добитися ефективних результатів немедикаментозними методами.
А тактика призначення пацієнту медикаментозної терапії залежить від рівня систолічного та діастолічного тиску, результатів лабораторних досліджень та супутньої патології. Це дуже індивідуально.
– Яку допомогу повинні надати людині з підвищеним артеріальним тиском на первинній ланці?
– Коли пацієнт звернеться у ФАП, то в переліку передбачених заходів його чекає вимірювання артеріального тиску, за призначенням лікаря можливий добовий моніторинг тиску з установленням датчика, зважування, вимірювання зросту й обхвату талії (для визначення індексу маси тіла, надлишкової маси та ожиріння). Буде визначено найпоширеніші фактори ризику (тютюнопаління, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність, психоемоційне напруження та інше).
При виявленні серйозних порушень можливе дистанційне консультування з приводу ЕКГ у плановому та ургентному порядку з фахівцями обласних медичних закладів.
Аналізи теж можна здати у закладі первинного рівня. Забір біологічного матеріалу для лабораторного обстеження здійснюється у вакутайнерні пробірки та контейнери разового використання (для загального аналізу сечі). У крові визначається показник вмісту глюкози (за допомогою глюкометра).
Пацієнту обов’язково порадять, як скоригувати спосіб життя, проведуть анкетування із занесенням результатів до реєстру пацієнтів. Далі його можуть скерувати до сімейного лікаря територіальної амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Виконання призначень лікарів може бути амбулаторним та в умовах домашнього чи денного стаціонару.
На ФАПах також формуватиметься список диспансерної групи ризику з артеріальної гіпертензії, організовуватиметься населення для прийому сімейним лікарем. Лікар амбулаторії перед консультацією вузькопрофільного фахівця може направляти пацієнта на додаткові інструментальні обстеження.
– Чи достатньо оснащення у наших ФАПах, амбулаторіях, лікарнях для виконання завдань Субпроекту?
– Крім усього переліченого, заклади області вже отримали сертифіковане обладнання робочих місць – набори для вимірювання тиску, ЕКГ-апарати з функцією передавання даних, добові монітори артеріального тиску, фонендоскопи, ростоміри, ваги, глюкометри, сумки-холодильники, офтальмоскопи, центрифуги, дефібрилятори, відповідні витратні матеріали, медичні меблі. Попереду – впровадження сучасних інформаційних технологій, комп’ютерне та програмне забезпечення для роботи сімейних лікарів, налагоджування інтернет-зв’язку, тренінги для сімейних лікарів та медсестер, розробка клінічних рекомендацій із менеджменту та протоколів лікування, впровадження “Електронної карти пацієнта”.
Первинна ланка забезпечується усім необхідним інструментарієм у першу чергу. І потенційним хворим на гіпертензію не доведеться далеко їхати за базовим обстеженням – усе необхідне буде поруч.
Фахівці галузі переконані, що із впровадженням інноваційної моделі надання послуг хворі на гіпертензію отримали нові можливості у лікуванні. Все це – завдяки Проекту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”, що фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Кінцева його мета – покращення медико-демографічної ситуації та ймовірне підвищення тривалості життя полтавців.

Ніна ДУРДИКУЛИЄВА,
в.о. головного лікаря обласного Центру здоров’я.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.