Чи буде Україна з власним газом?

Про це ми попросили розповісти Олександра Кобезу, директора газопромислового управління “Полтавагазвидобування”, що є філією найбільшого українського видобувного підприємства ПАТ “Укргазвидобування”.
– Олександре Івановичу, що являє собою Укргазвидобування сьогодні і яке місце займає підприємство в економіці країни?
– Укргазвидобування – це найбільше нафтогазовидобувне підприємство України, яке нині забезпечує майже три чверті усього видобутку газу в державі. Це дуже втішний факт, але і надзвичайна відповідальність, оскільки саме ПАТ “Укргазвидобування” є і найбільшим виробником вуглеводнів, і найбільшим бюджетоформуючим підприємством, і одним із найбільших роботодавців. Отже, на наших плечах лежить не лише забезпечення енергонезалежності України, а й відповідальність за наповнення Держбюджету, за робочі місця, за соціальну підтримку тих територій, де ми працюємо.
– Як позиціонується ГПУ “Полтавагазвидобування” у загальній структурі акціонерного товариства та у Полтавській області?
– ГПУ “Полтавагазвидобування” забезпечує близько 40 відсотків усього видобутку ПАТ “Укргазвидобування”. Ми ведемо розробку родовищ у чотирьох областях, але левова частка припадає якраз на Полтавську область. За результатами минулого року Укргазвидобування стало найбільшим платником податків в Україні. Якщо ж говорити про нашу філію, то за результатами роботи у 2016 році лише по Полтавській області до Державного бюджету було перераховано 9,6 мільярда гривень ренти, а ще майже 170 мільйонів гривень залишилося у місцевому бюджеті у вигляді сплачених податків. Крім цього, Укргазвидобування забезпечує на Полтавщині близько шести тисяч робочих місць. Це і “газовики” від ГПУ “Полтавагазвидобування”, яких у нас працює більше трьох тисяч, і працівники інших філій товариства.
– Вражаючі цифри. Олександре Івановичу, а крім цього внеску в розвиток держави і області, як ще Полтавагазвидобування допомагає громадам?
– Ми усвідомлюємо свою відповідальність не лише на державному рівні, а й на місцях. Розуміємо, що податки, які ми сплачуємо до місцевих бюджетів, у порівнянні з рентними платежами до Державного – це крапля в морі. Саме тому в масштабах товариства всіляко підтримувалася і лобіювалася ініціатива групи народних депутатів України щодо прийняття змін до ряду законодавчих актів, які стосуються сплати ренти.
– Йдеться про законопроект № 3038?
– Так, саме про нього. Наприкінці минулого року він нарешті був прийнятий Верховною Радою. Тепер, починаючи із 1 січня 2018 року, 5 відсотків ренти, яку сплачують видобувні підприємства, залишатимуться у місцевих бюджетах і стануть величезною допомогою місцевим громадам.
Крім того, із 2015 року керівництво Укргазвидобування започаткувало практику укладання соціальних угод. Фактично це добра воля товариства, яке зі свого прибутку виділяє кошти на підтримку і розвиток тих регіонів, де працює. За два роки, 2015 і 2016, на Полтавщині ми виділили 38 мільйонів гривень – по 19 мільйонів гривень щороку. Соцугодами охопили 12 районів і 44 населені пункти в межах області. Кошти пішли на утримання, реконструкцію чи будівництво нових соціальних об’єктів та об’єктів інфраструктури. Це – дороги, школи, освітлення вулиць у селах, будівництво водогонів.
– Скажіть, а які простежуються виробничі тенденції? Які основні завдання стоять перед Полтавагазвидобуванням?
– Основне наше завдання – працювати на благо українського народу, держави та її енергонезалежності. Мабуть, тільки лінивий не чув сьогодні про Стратегію 20/20 – дуже амбітну, але надзвичайно необхідну програму нової команди Укргазвидобування. Її мета – забезпечити видобуток на рівні 20 мільярдів кубічних метрів власного українського газу у 2020 році. Над цим ми і працюємо.
У 2016 році Полтавагазвидобування додало у порівнянні із 2015 роком близько 7,5 мільйона кубічних метрів газу. Це не дуже велика цифра у масштабах компанії, але це успіх з огляду на те, що більшість родовищ, які ми розробляємо, знаходяться на завершальній стадії розробки, і дебіти свердловин стрімко знижуються із природних причин. За перший квартал 2017 року нам вдалося ще наростити темпи і додати більше 10 мільйонів кубічних метрів газу до планових показників. У порівнянні із тим самим періодом попереднього року ми збільшили видобуток на понад 45 мільйонів кубічних метрів.
– Ви сказали, що родовища виснажуються, то за рахунок чого вдається нарощувати видобуток?
– Єдиного рецепту немає. Це комплекс заходів. По-перше, ми проводимо дорозвідку і буріння на діючих родовищах, де вбачаємо перспективи отримання промислових дебітів. Так, за попередній рік введено в експлуатацію 17 нових свердловин. Одним із найбільших успіхів стало введення в експлуатацію свердловини № 22 Краснокутського родовища із початковим дебітом близько 1 мільйона кубічних метрів газу на добу. Щоправда, свердловина розташована у Харківській області, але це найпотужніша свердловина за роки незалежності. Це – беззаперечний успіх.
По-друге, значна увага приділяється капітальному ремонту свердловин (КРС). За 2016 рік після успішних КРС ми ввели в експлуатацію близько 50 свердловин. По-третє, проведення операцій із інтенсифікації на діючих свердловинах для збільшення їх дебіту.
Це все разом і дає нам змогу не допускати зниження видобутку та навіть дещо його нарощувати.
Частково для виконання усіх перелічених робіт залучаються сторонні підрядні організації. Мета цього – підвищити швидкість і якість проведення технологічних операцій. На сьогодні повний цикл робіт, починаючи з розвідки і буріння й закінчуючи підготовкою і переробкою вуглеводнів, Укргазвидобування може виконувати самостійно, бо має для цього спеціалізовані філії. Однак ми змушені звертатися до сторонніх підрядників, адже флот товариства, який десятками років не оновлювався і не ремонтувався належним чином, не здатний забезпечити належну швидкість, якість і екологічність роботи. Сьогодні ведуться роботи з оновлення флоту бурових верстатів, спеціальної техніки та інструменту.
– Ми весь час говоримо про старі площі, старі родовища. А що з новими? Рано чи пізно, але будь-яку стару машину доводиться міняти на нову.
– Ви абсолютно праві. Питання розвідки і розробки нових родовищ стоїть надзвичайно гостро. Але, як ви знаєте, Полтавська обласна рада уже два роки не видає нових дозволів. Усі питання блокуються. Точніше – блокувалися до останньої сесії, на якій одній із приватних компаній все ж погодили спецдозвіл.
– А які причини? Як повідомив голова облради Олександр Біленький, та компанія погодилася підписати соцугоду на суму 800 тисяч гривень. Ви відмовляєтеся підписувати подібну соцугоду?
– Ні, більш того, я вже говорив про соцугоди 2015 і 2016 років, а на поточний рік товариство заклало на соціальні питання суму, яка майже вдвічі вища за попередні. Позиція Полтавської облради для нас абсолютно не зрозуміла, і подібні рішення завдають шкоди не лише товариству, а й енергонезалежності країни. Таку позицію ми не можемо назвати ні господарською, ні державницькою.
– Така позиція обласних депутатів якось відобразиться на виконанні Стратегії 20/20? Чи несе вона якісь суттєві загрози?
– Беззаперечно. У стратегії прогнозувався видобуток, зокрема, і за рахунок розвідки та буріння на нових площах. Треба розуміти, що навіть після отримання спецдозволу не буде додаткових кубометрів газу на наступний день. Від отримання спецдозволу до промислової розробки треба пройти шлях тривалістю кілька років. А далі логіка проста: без нових площ ми не зможемо не те що нарощувати, а навіть утримувати видобуток на сьогоднішньому рівні – він буде знижуватися. Так, за прогнозами, у 2017 році Полтавагазвидобування могло б отримати додатково 83,5 мільйона кубічних метрів газу, якби ми у 2015–2016 роках отримали погодження спецдозволів від обласної ради. Але крім того, що питання енергонезалежності України ставиться під загрозу, депутатам доведеться пояснити своїм виборцям, чому знижуються фінансові надходження до місцевих громад.
– Що Ви маєте на увазі?
– Я маю на увазі ті 5 відсотків ренти, які з 2018 року залишатимуться у місцевих бюджетах. Розмір ренти обраховується від обсягів видобутку. Видобуток падає – відрахування зменшуються. Тобто громади вже не отримають тих коштів, які б вони могли використати на свій розвиток.
– Тобто це своєрідна скринька Пандори? Що може трапитися, якщо тенденція відмов у наданні спецдозволів буде продовжуватися?
– Можна й так сказати. Якщо облрада буде і надалі відстоювати незрозумілі інтереси, то сценарій може бути дуже невтішний: видобуток підприємства падатиме, інвестиції в регіон і надходження до бюджету знижуватимуться. Якщо почнеться стрімке падіння обсягів виробництва, компанія змушена буде скорочувати свій штат, а на сьогодні, повторюся, лише у Полтавській області працює близько 6 тисяч працівників, а загалом в Укргазвидобуванні – більше 20 тисяч. Але ми все ж сподіваємося на здоровий глузд народних обранців.
– Олександре Івановичу, тож чи буде Україна із власним газом?
– Для цього є всі підстави. У нас є багаті надра, у нас є перспективи для розвідки нових родовищ, нових запасів. Збільшення обсягів видобутку разом із впровадженням енергозберігаючих технологій – це формула того, як відмовитися не лише від російського, але й від європейського реверсного газу. Україна здатна повністю забезпечити себе блакитним паливом. Для цього потрібні наполеглива праця і виваженість у прийнятті рішень державної ваги.

Світлана Борисенко
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.