Ходить сон край вікон…

А  якщо не ходить? Наслідки тривалого порушення сну можуть бути дуже серйозними. То що ж робити, якщо дошкуляє безсоння?
Нашу активність регулює “внутрішній годинник”
– Людина проводить уві сні близько третини свого життя, адже потребує близько 8 годин сну щодня. Час від часу трапляється, що ми не можемо заснути вночі, але зазвичай це триває не більше 2–3 днів. Безсонням називається нездатність людини заснути або перебувати в стані сну протягом ночі. За статистикою, близько 10 відсотків людей страждають від безсоння хронічно.
24-годинний цикл активності та сну називають циркадним ритмом. Людина за своєю природою пристосована до активності вдень і відпочинку вночі. Циркадний ритм “запускається” щодня під дією світла: імпульси проходять через нервові закінчення в один із центрів головного мозку – гіпоталамус, який можна назвати “основним годинником організму”. Зниження освітлення в сутінках дає сигнал нервовій системі визволити в шишкоподібній залозі головного мозку (гіпофізі) гормони, що регулюють обмін мелатоніну. Ці гормони виділяються у денних і нічних тварин приблизно в один і той самий час – у сутінках. Тому не можна сказати, що він зумовлює сон, скоріше він просто “точно встановлює внутрішній годинник” організму.
Міцний сон – гарний настрій
Сон складається з двох періодів, які циклічно змінюють один одного через визначений час. Умовно їх можна назвати “спокійний” сон і “активний” сон. “Спокійний” період має кілька стадій, на кожній із яких сон стає все глибшим. Приблизно через 90 хвилин настає “активний” період, коли в людини під закритими повіками починають рухатися очі. Починаються сновидіння. Далі “активні” та “спокійні” періоди продовжують змінювати один одного, але тривалість “активного” сну поступово збільшується, досягаючи приблизно 60 хвилин перед пробудженням. Для здоров’я людини важливі як “спокійний”, так і “активний” періоди сну. Наукові дані говорять про те, що в період “спокійного” сну відбувається перебудова імунної системи людини, а в період “активного” сну – опрацювання мозком інформації, що визначає здатність людини до навчання і його емоційний настрій на день.
Сон дає змогу відновити фізичний і психічний стан. Від недосипання людина стає дратівливою, нервовою і схильною до депресії. Таким чином безсоння може спричинити емоційні й психічні порушення, погіршити стосунки з близькими та колегами, викликати непорозуміння у сім’ї та на роботі. Недостатній сон знижує концентрацію уваги. Як наслідок, погіршуються пам’ять, реакція, зростає ризик помилок при виконанні професійних обов’язків. Саме недосипання є однією з основних причин травматизму на роботі та аварійних ситуацій загалом, а також постійного головного болю. Багато досліджень свідчать про те, що недостатній або нездоровий сон знижує спроможність імунної системи людини до опору інфекціям.
Причини та корисні поради
Спричинити безсоння можуть сильний емоційний стрес, зміна часового поясу в разі переїзду, робота в нічну зміну, гормональні зміни у людей похилого віку, гормональні зміни у жінок усіх вікових груп, психоемоційні розлади (наприклад, депресія). Також до порушень сну можуть призвести надмірне вживання кофеїну та алкоголю, застосування (або відміна) деяких ліків, вплив зовнішніх подразників, захворювання, що супроводжуються болями.
Більше половини людей, що страждають від безсоння, можуть позбутися цієї проблеми без вживання медикаментів лише за рахунок здорового способу життя і виконання простих порад. Дотримуйтеся режиму дня: засинати і прокидатися бажано в один і той самий час навіть у вихідні. Не вживайте перед сном препарати і продукти, що містять кофеїн, алкоголь, нікотин і велику кількість рідини. Не переїдайте перед сном. Не спіть у другій половині дня й особливо ввечері.  Виконуйте фізичні вправи перед вечерею – втома настане через кілька годин і полегшить засинання.
Необхідно забезпечити в спальні прохолодну температуру і доступ свіжого повітря. Ліжко повинне використовуватися лише для сну та інтимних стосунків, а не для читання чи перегляду телевізора.
Якщо не вдається заснути протягом півгодини, можна вийти в іншу кімнату, почитати або зайнятися чимось спокійним, поки не з’явиться сонливість. Але не треба дивитися телевізор: яскраве світло підвищує нервову активність.
20–30 відсотків пацієнтів для забезпечення нормального сну змушені застосовувати спеціальні препарати, які може призначити тільки кваліфікований фахівець (лікар-психіатр).

Вікторія Котелевська,
лікар-психіатр обласного психоневрологічного диспансеру.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.